Одна з найцікавіших менонітських архітектурних пам’яток, — особняк Абрагама Коопа, — розташована на території колишньої колонії Шенвізе. Її у 1797 році заснували 17 менонітських родин фрисландського походження, що прибули з Пруссії (сучасна Північна Польща). Спочатку заможні фермери успішно господарювали вздовж річки Мокра Московка, проте з часом сільське господарство тут повністю поступилося місцем промисловості. Вирішальним поштовхом до змін стало прокладання у 1884 році Лозово-Севастопольської залізниці, що перетворила південну частину поселення на масштабну індустріальну зону з безліччю фабрик та заводів.
Головними рушіями цього економічного злету стали місцеві підприємці, серед яких найбільший вплив мала родина Коопів. Використавши індустріальний потенціал колонії, у травні 1906 року вже успішний підприємець Абрагам Кооп разом із німецькопідданим Августом Гелькером заснували новий ливарний завод. Унікальне підприємство виготовляло томильний (ковкий) чавун, який до того багато років доводилося імпортувати. Це повністю задовольнило потреби виробників сільськогосподарської техніки у Хортиці, Айнлаге та Олександрівську (до якого Шенвізе приєднали у 1911 році). Ливарний гігант проіснував до 1920 року, коли був націоналізований, а з 1923 року він, як і вся колишня менонітська промзона, увійшов до складу заводу «Комунар» (сьогодні — АвтоЗАЗ).
Мовчазним свідком економічної могутності династії залишається величний особняк Абрагама Коопа (сина засновника фірми), що зберігся до наших днів. Зведений у 1907 році неподалік найбільшого в Шенвізе механічного млина Германа Нібура, цей цегляний маєток завжди справляв неабияке враження. Свого часу його стіни навіть приймали збори акціонерів товариства.
Архітектура будинку вирізняється еклектичністю та майстерно поєднує одразу кілька стилів. У формі щипця простежується вплив північноєвропейської традиції, а вікна прикрашають характерні для ренесансу та бароко декоративні сандрики — трикутні та перервані лучкові. Споруду вінчає складний дах у стилі французького шато. Водночас витончена робота по металу в кованих балконних огородженнях та перилах сходової клітки яскраво свідчить про вплив популярного тоді модерну. Окрім естетики, особняк був передовим і в технічному плані: від самого початку будівництва тут провели електричне освітлення та телефонний зв’язок.
В 1920-ті в приміщеннях колишнього особняка Абрагама Коопа перебував офіс Американської менонітської допомоги, що координував допомогу для українців під час голоду 1921 – 1923 років. Після реконструкції 1966 року в будинку оселився Запорізький обласний протитуберкульозний диспансер.